мови флективного типу

Флективні мови — мови, у яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення). До флективних мов належать індоєвропейські та семіто-хатські. Українська мова належить до синтетичного типу флективних мов. На відміну від аглютинативних мов, де афікси є однозначними, стандартними і механічно приєднуються до повних слів, у флективних мовах закінчення є багатозначним, нестандартним, приєднується до основи, яка зазвичай без флексії не вживається.

Флективні мови - мови, в яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення). До флективних мов належать індоєвропейські та семі-то-хамітські. 1. Чистих типів мов не існує. Типологічна класифікація будується на переважанні якихось структурних рис. Так, скажімо, в аглютинативній турецькій мові в низці дієслівних форм поряд із приклейками використовуються закінчення, які поєднують значення особи і числа (okuyor-um "читаю", okuyoruz "читаємо").

Флективні мови -- мови, в яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення). На відміну від аглютинативних мов, де афікси (приклейки) є однозначними, стандартними і механічно приєднуються до повних слів, у флективних мовах закінчення: багатозначні (у слові стола закінчення -а має три значення: чоловічий рід, однина, родовий відмінок); не стандартні (значення родового відмінка можуть виражатися й іншими закінченнями; вод-и, земл-і, стол-ів, сімей)

Языки флективного типа. Теперь более подробно разберем флективные языки. Как уже было сказано выше, морфемы в данном случае имеют множественные значения, что мы можем увидеть на примере родного русского языка. Прилагательное «красивый» имеет окончание «ый», которое указывает нам на мужской род, именительный падеж и множественное число одновременно. Таким образом, одна морфема – три значения.

🎦 Флективные языки. Совершенно та же Википедия. Только лучше. Флективные языки. Из Википедии — свободной энциклопедии. Лингвистическая типология. Морфологическая. Аналитические языки. Изолирующие языки. Синтетические языки.

Флективные языки. Флекти́вный строй (от лат. flectivus — гибкий) — устройство языка синтетического типа, при котором доминирует словоизменение при помощи флексий — формантов, сочетающих сразу несколько значений. Флективный строй противоположен агглютинативному, в котором каждый формант несёт только одно значение. Классическими примерами флективных языков являются латинский, немецкий, русский языки.

Мови аналітичного і синтетичного ладу. Виділяти тип флективних мов почали на початку XIX ст. Усі флективні мови поділяються на: синтетичні — мови, у яких відношення між словами виражаються завдяки формам слів, оскільки словоформа у них передає і лексичне, і граматичне значення, зокрема значення відмінків, форми яких відтворюють граматичні відношення слів. Синтетичні мови: українська, російська, польська, литовська, мертві: латинська, готська, давньогрецька.

Флективною лад (від лат. flectivus "Гнучкий") - пристрій мови синтетичного типу, при якому домінує словозміна за допомогою флексій - формантів, що поєднують відразу кілька значень. Mit klein em Hamster ("разом з маленьким хом'ячком" - ні артикля; сильн. Відмінювання, дательн.п.). Аналітичні мови, що розвинулися з флективною (напр., англійська) зберігають деякі залишки старої системи словозміни, особливо в області особистих займенників. Напр.: You see me. (Вініт.п.) - "Ти бачиш мене".

ФЛЕКТИВНІ МОВИ. — мови, в яких словозміна відбувається переважно за допомогою флексії. Ф. м.— один з осн. типів мов світу за морфологічною класифікацією мов. До Ф. м. належить частина індоєвропейських мов, а також семіто-хамітські мови.

Флективною лад (від лат. flectivus "Гнучкий") - пристрій мови синтетичного типу, при якому домінує словозміна за допомогою флексій - формантів, що поєднують відразу кілька значень. Mit klein em Hamster ("разом з маленьким хом'ячком" - ні артикля; сильн. Відмінювання, дательн.п.). Аналітичні мови, що розвинулися з флективною (напр., англійська) зберігають деякі залишки старої системи словозміни, особливо в області особистих займенників. Напр.: You see me. (Вініт.п.) - "Ти бачиш мене".

Языки флективного типа. Теперь более подробно разберем флективные языки. Как уже было сказано выше, морфемы в данном случае имеют множественные значения, что мы можем увидеть на примере родного русского языка. Прилагательное «красивый» имеет окончание «ый», которое указывает нам на мужской род, именительный падеж и множественное число одновременно. Таким образом, одна морфема – три значения.

+ Флективні мови — мови, в яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення). До флективних мов належать індоєвропейські та семі-то-хамітські. За спільними структурними ознаками мови об'єднують у типи. Розробленням типологічної класифікації мов займається типологічне мовознавство. + Типологічна класифікація мов — групування мов за особливостями їх структури незалежно від спорідненості.

Мови аглютинативні і флективні. Ізолюючий тип мови протистоїтьафіксуючому типу, тобто таким мовам, котрі мають афікси. Таких мов дуже багато. Однак афікси відрізняються один від одного.

Флективные языки. Флективным называется морфологический тип языков, в которых преобладающим грамматическим средством является. флексия, соединяемая с основой по принципу фузии. нем.

Флективні мови. Флективные языки - языки, в которых в выражении грамматических значений ведущую роль играет флексия (окончание). К флективных языков относятся индоевропейские и семи-то-хамитские. В отличие от аглюнативних языков, где аффиксы (приклейки) однозначны.

Флективные (фузионные) языки. Примеры: многие индоевропейские языки (славянские, германские, романские), некоторые уральские (например, финский). В отличие от предыдущего типа, слова в флективных языках бывает довольно сложно поделить на морфемы, и слово практически никогда не состоит из одного корня (обычно это как минимум корень + окончание, хотя бы нулевое, как в русских словах типа "дом" или "кот").

Флективні мови. Виділяти тип флективних мов почали на початку XIX ст. Усі флективні мови поділяються на: синтетичні — мови, у яких відношення між словами виражаються завдяки формам слів, оскільки словоформа у них передає і лексичне, і граматичне значення, зокрема значення відмінків, форми яких відтворюють граматичні відношення слів.

Флективные языки. Синтетический тип: 1) Ra – чистая внутренняя флексия (например, семитские языки). 2) aRa (Raa) – внутренняя и внешняя флексия (например, индоевропейские, в особенности древние языки). Аналитический тип . Одновременно со Шлейхером предложил свою классификацию типов языков X. Штейнталь (1821–1899). Он исходил из основных положений В. Гумбольдта, но переосмысливал его идеи в психологическом плане.