східна німецька держава

Об'єднання німецьких держав в Німецьку імперію відбулось в 1871 році під проводом прусського канцлера Отто фон Бісмарка. Рейхстаг, вибірний парламент, мав обмежений вплив на правління імперії. На початку ХХ століття економіка Німеччини досягла рівня економіки Великої Британії, що дозволило їй вдатись до колоніальної експансії та змагатись за морське домінування.

Німеччина - держава в Центральній Європі. Одна з найбільших і найбагатших країн Європейського союзу омивається Північним і Балтійськими морями й межує з Данією на півночі, з Чехією і Польщею на сході — з Австрією і Швейцарією, на півдні — з Францією, Бельгією, Голландією (Нідерландами) і Люксембургом на заході. Німеччина складається з 16 федеральних земель і є федеративною державою з парламентсько.

Розпад імперіїКаролінгів (Верденський договір 843 р.) започаткував самостійний розвиток Німецької держави - Королівства східних франків. Остаточне державне виокремлення німецьких областей відбулося з обранням у 887р. герцогами Швабії, Баварії, Франконії, Саксонії королем "східних франків" АрнульфаКарінтійського, з припиненням у Німеччині в 911 р. династії Каролінгів і, зрештою, з обранням у 919р. німецьким королем саксонського герцога Генріха І (918-936).

Німеччина - держава в Центральній Європі. В ході історії воно переживало періоди сильної роздробленості і неодноразово змінювало свої кордони. Тому історія Німеччини невіддільна від історії її найближчих сусідів Австрії, Швейцарії, Данії, Польщі, Чехії, Італії та Франції. У 476 році німецьким воєначальником був позбавлений влади останній римський імператор.

Одночасно тут відбувається становлення класового суспільства -феодального.Розпад імперіїКаролінгів(Верденський договір 843 р.)започаткував самостійний розвиток Німецької держави -Королівства східних франків.До його складу ввійшли німецькі . · курфюрстери мали право зобов'язувати німецького імператора двічі (підчас виборів і після коронації) підтверджувати права та привілеї, котрі вони отримали від нього до дня виборів.

Східна Німеччина (німецькою мовою Ostdeutschland) була загальною англійською назвою для колишньої Німецької Демократичної Республіки (німецькою мовою, Deutsche Demokratische Republik, або НДР), комуністичної держави, яка існувала від свого заснування 7 жовтня 1949 року до 3 жовтня 1990 року. Східний Берлін став столицею Східної Німеччини, яка складалася з нинішніх німецьких держав.

11.1. Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині: Об'єднання племінних утворень на території Німеччини в єдине ціле спочатку було здійснене в межах держави франків-через завоювання 77 останніми в У-УШ століттях алеманів, тюрінгів, баварів, Саксоніє. Одночасно тут відбувається становлення класового . -

Німеччина як самостійна феодальна держава утворилася на землях східних франків після розпаду Франкської імперії. її територія включала п'ять основних племінних герцогств — Саксонію, Франконію, Швабію (Алеманію), Баварію і відвойовану у Франції Лотарингію, а також приєднані пізніше французькі, італійські і слов'янські землі — Бургундію, міста Північної Італії, Богемію, Австрію та ін. Німецький король «творив справедливість», видавав імперські закони і навіть.

Держава середньовічної німеччини. Як самостійна держава Німеччина виникла в результаті розпаду Франкського держави. За східною частиною імперії, в яку увійшли Швабія, Баварія, Франканія, Саксонія, а потім і Лотарингія, закріпилася назва Тевтонського держави. У новій державі не було міцних економічних і політичних зв'язків між складовими частинами, об'єднання німецьких герцогів в значній мірі визначалося зовнішньою.

Об'єднання Німеччини було необхідною умовою її економічного і політичного зростання, розквіту нації. На цьому напрямі перед нею розкривалася двояка перспектива. Одні держави вступили в об'єднання добровільно, інші - під загрозою вторгнення прусської армії. У наступному, 1867 р.. Північнонімецький союз одержав конституційний устрій, котрий закріпив провідне становище Пруссії.

3 жовтня 1990 року після 41 року розділення Східна і Західна Німеччини об’єднались в єдину державу. Формально возз’єднання відбулось у вересні, після ратифікації . Після капітуляції Німеччини у Другій Світовій війні вона згідно з рішеннями Ялтинської конференції була поділена країнами переможцями на 12 територій: дві з них (Східна Пруссія і Східна Померанія) відійшли до СРСР і Польщі, одна (Саар) – до Франції, а решта, як і територія Берліну, були поділені на чотири окупаційні зони.

Передбачалось, що у майбутньому Німеччина стане єдиною і демократичною державою. Конфронтація Заходу й СРСР трагічно позначилась на долі Німеччини: через неї пройшла лінія протистояння двох світових систем. "Холодна війна" примусила західні країни по-новому оцінити роль своїх окупаційних зон.

Німе́цька Імпе́рія (нім. Deutsches Reich) — держава, що існувала в Центральній Європі наприкінці XIX та на початку XX століття. Німецька Східна Африка — континентальна частина Танзанії (Танганьїка), Руанда і Бурунді. Німецька Південно-Західна Африка — Намібія. З 1884 г. — німецький протекторат.

Німецьких рицарів приваблювали землі і східних слов'ян — багаті Новгородські та Псковські землі. Німці-рицарі оволоділи Псковом і підійшли до Новгорода. Князь Олександр Ярославович, який за розгром шведів у Невській битві дістав почесне прізвисько Невський, рушив зі своїми загонами проти німців-рицарів. Німецькі феодали вели боротьбу із слов'янськими феодальними державами: · Київською Руссю — державою східних слов'ян, що виникла у IX ст.

Німе́цька Імпе́рія (нім. Deutsches Reich) — держава, що існувала в Центральній Європі наприкінці XIX та на початку XX століття. Німецька Східна Африка — континентальна частина Танзанії (Танганьїка), Руанда і Бурунді. Німецька Південно-Західна Африка — Намібія. З 1884 г. — німецький протекторат.

Після франко-прусської війни всі німецькі землі об'єдналися в єдину Німецьку імперію, яка складалася з 22 монархій і трьох вільних міст. Згідно з імперською конституцією 1871 р, главою держави вважався імператор. Ним міг бути лише король Пруссії. Імператор мав широкі права в галузі зовнішніх зв'язків, очолював збройні сили, мав право оголошувати війну, призначати канцлера (голову уряду), вищих чиновників та офіцерів, скликати й розлускати парламент, що складався з двох палат.

Ознайомлення з шляхами переходу. Німеччини в феодальному устрою: зміни у поземельних відносинах війни. Барбаросси в Ломбардної лігою виникнення територіальних князівств захвати полабських слов`ян.

3 жовтня 1990 року після 41 року розділення Східна і Західна Німеччини об'єднались в єдину державу. Формально возз'єднання відбулось у вересні, після ратифікації відповідного договору парламентами ФРН і НДР і офіційні урочистості були заплановані на грудень, але із-за серйозних економічних проблем в НДР цю подію було перенесено на два місяці раніше.

Німецький «наступ на Схід». Тема третя. Перші поселення на територіях Південної й Центральної Німеччини з'явилися на початку кам'яного віку (V-III тисяч років до н.е.), що підтверджується виявленням поблизу міста Гейдельберга найдавніших у Європі кісткових рештків людини. Після розпаду єдиної Франкської держави в її східній частині виникло нове королівство, яке складалося з декількох фактично самостійних герцогств -- Швабія, Баварія, Франконія, Саксонія, Тюрінгія і Лотарингія.

Сучасна Німеччина входить до шести головних індустріально розвинених країн. За кількістю населення і економічним потенціалом вона поступається лише США та Японії, а в ЄС і Західній Європі займає перше місце. Німеччина лежить у центрі Західної Європи між Північним і Балтійським морями на півночі й Альпами на півдні. Через її територію проходять важливі трансєвропейські шляхи як широтного, так і меридіонального напрямків.

Німеччина. Територія Німеччини входила до складу Франкської імперії. Після припинення її існування Німеччина стала окремою державою. Відродити Римську імперію захотів німецький король Оттон І (936–973). Відтоді до середини ХІ ст. папи фактично були васалами німецьких імператорів. Тільки імператор міг призначити Папу Римського і позбавити його влади. Пап таке становище не влаштовувало.

Німецька імперія - прийняте в російській історіографії назву німецької держави в 1871 - 1918 роках. Офіційна назва німецької держави в 1871 - 1945 роках - Deutsches Reich (Німецький рейх), що також часто перекладається як "Німецька імперія", хоча більш точним перекладом є "Німецька держава".